понеділок, 23 січня 2017 р.

ВУЛИЦЯ СТЕПАНА НОСА



Старі вулиці - нові назви


Вулиця проходить територією Нової Подусівки  Новозаводського района м.Чернігова.


Прокладена у 1950-х рр.

Бере початок від вулиці Григорія Кочура і йде до перехрестя вулиць Пилипа Морачевського та Забарівської.

Перетинається з вулицями Глібова, Черкаською, Забарівською,  провулком Полєтаєва.

Переважно забудована   житловими будинками.

Поштовий індекс 14021.

Транспорт : автобус №35

Вулиця отримала назву у 1960 р. на честь російського радянського дитячого письменника Аркадія Гайдара (справжнє ім'я Аркадій Петрович Голіков; 1904-1941), який під час Другої світової війни працював у діючій армії  спецкором газети «Комсомольська правда». У серпні 1941р. він перебував у  Чернігові, де висвітлював хід підготовки міста до оборони.

Існують свідчення щодо надмірної жорстокості Голікова в роки Громадянської війни - під час приборкування  селянських заколотів на Тамбовщині та роботи у лавах ЧОП (частини особливого призначення).

У лютому 2016 р. вулицю перейменовано на честь  лікаря, відомого українського письменника, фольклориста, етнографа, громадсько-політичного діяча Носа Степана Даниловича.






Ніс Степан Данилович 
(1829–1901)

Степан Ніс походить із села Понори (нині Талалаївський район) із родини збіднілих поміщиків,  яка мала глибоке козацьке коріння.  Хлопцю з дитинства прищеплювали  повагу до українського народу і пошану до українських обрядів та звичаїв.  Змалку хлопець розмовляв українською мовою.  Закінчив медичний факультет Київського університету.  

В 1858-1863 роках жив у Чернігові, працював земським лікарем.  Цікавився народною медициною, знав багато мелодій і народних пісень, вивчав історію і етнографію. Зібрав багато приказок, прислів’їв, які публікував в «Черниговських губернських ведомостях» та «Черниговском листке».   Брав участь у драматичному гуртку «Товариство кохаюче рідну мову». Писав літературні твори з життя селян та козаків, які ґрунтувалися на народних переказах і життєвих історіях його знайомих.  

Степан Ніс був людиною прогресивних поглядів, тому до кола його спілкування входили  свідомі українці - відомі діячі науки і культури, серед яких були  Леонід Глібов, Опанас Маркович, Олександр Лазаревський.  Вони розповсюджували українські книжки, портрети українських письменників, колекціонували українські старожитності, влаштовували вистави, носили національний одяг.

Патріотично налаштовані українці часто збиралися у будинку Степана Носа на Богоявленській вулиці, називаючи це місце  «Курінь», а самого Степана жартома  - «Куренним Атаманом». Тут обговорювалися  питання відновлення народних звичаїв і поширення народної культури серед жителів Чернігова. Їхня  діяльність  викликала  невдоволення у чернігівського губернатора за так звані «малороссийские стремления», а представники «Громади» - організації,  створеної на основі «Куреня»,  переслідувалися третім відділенням таємної поліції.

Репресій зазнали відомі українські діячі, серед яких О.Кониський, П.Чубинський, П.Єфименко, В.Лобода, С.Ніс. Наш земляк був заарештований і засуджений у справі, І.Андрущенка, члена московської організації «Земля і воля», за зберігання   книг революційного змісту та поширення українських книжок.  У 1863 р. Степан Ніс  засланий на поселення до Новгородської губернії на 10 років. Перебуваючи на чужині  мріяв скоріше  повернутися на батьківщину. Після повернення з заслання 1886 р. працював у Чернігові, видав тут книгу «У всякого народа своя природа». У 1891 р. переїхав лікарювати до Городні, де сумлінно виконував свої обов’язки: боровся з епідеміями, обслуговував базари і в’язниці. Помер 1900р. в Городні, де і похований.

Діяльність і творчі надбання Степана Носа міцно увійшли до історії Чернігівського краю, зокрема міста Чернігова.

Використані матеріали:

Воронцовська І.І. Степан Ніс – яскрава постать України [Електронний ресурс] / І.І.Воронцовська . – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.mif-ua.com/archive/article/38609. - Перевірено: 21.12.2010.

Самойленко Г.В. Літературне життя на Чернігівщині в ХІІ-ХХ ст.: 2-ге видання, доповнене і переродлене. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2011. – С.101-102.

Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. - Київ : Українська радянська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1990. 1005, [1] с. : іл.




1 коментар:

  1. Дуже корисна та цікава інформація у світі останнього перейменування вуліць міста. Особисто мене цікавить перейменована вулиця Комінтерна- зараз вона Вячеслава Радченка.

    ВідповістиВидалити