четвер, 6 липня 2017 р.

СВЯТО ІВАНА КУПАЛА






 Се бо Купало прийшов до нас
 і говорив нам,
 що повинні стати горді
 і чисті тілами і душами нашими»

            «Велесова книга»


Здавна, у пору літнього сонцевороту, коли Сонце в небі найвище і природа буяє зеленню, 24 червня за ст. стилем або 7 липня – за новим, -  українці відзначають свято Івана Купала.



Купало (Купайло, Купала, Купалбог, Іван Купала) – бог молодості, шлюбу, краси.  Назва Купало походить від дієслова «купати», лат. Cupido, Купідон, «прагнення», а індоєвропейський корінь kupозначає «кипіти, скипати, пристрасно бажати». Усі значення вказують на співвідношення купальських обрядів з вогнем (земним і небесним – сонце, яке у купальських ритуалах представлено колесом) і водою, які в купальських міфах постають як брат і сестра.

Вогонь і вода цього дня мають величезну життєдайну, все очищувальну і цілющу силу.   


З метою зцілення і омолодження, рано-вранці на Івана Купала люди йшли купатися на річки, озера, ставки. Якщо поблизу не було природних водойм, змивали хвороби і негаразди в лазнях, парячись віниками з лікарським зіллям і омиваючись  цілющою водою.


Надзвичайно корисними з метою оздоровлення були і роси. На зорі Іванового дня жінки й чоловіки поспішати походити босоніж по росі. Деякі селяни навіть збирали росу. Для цього ритуалу брали чисту скатертину і посудину (туесок або барильце): скатертину тягали по мокрій траві, потім віджимали в посудину і цими росами вмивали обличчя і обмивали кінцівки, щоб прогнати всілякі хвороби, і щоб обличчя завжди було гарним і чистим. Купальськими росами кропили ліжка і стіни домівок, задля здорового і спокійного сну, чистоти в оселі та "щоб блощиці і таргани не заводилися". 

В деяких місцинах напередодні Івана Купала біля криниць господині обполіскували діжки, в яких квасили овочі на зиму і розводили тісто для хліба. Взагалі лазня, купання в річках, вмивання росами складають один з найбільш поширених в народі купальських звичаїв. Деінде цей звичай переріс в своєрідний обряд обливання водою, коли відро води вихлюпували на першого стрічного-поперечного.



На Купальські свята було прийнято збирати лікувальні трави, адже  саме в цей час всі вони набували величезної зцілювальної і магічної сили, особливо ті, які були зібрані до сходу сонця. Найголовніші з них: Іванів цвіт, богородська трава, лопух, ведмеже вухо. Люди збирають, сушать і зберігають їх протягом року, використовуючи для лікування хворих членів сімї або для проведення обрядових ритуалів. Згідно повір’ям, в ночі на Івана Купала, раз на рік, усі дерева і трави набувають здатності переходити з місця на місце, щоб поспілкуватися між собою. Тож, збирати рослини потрібно обережно, аби не нашкодити ні довкіллю, ні собі. 



А ще, у чарівну Купальську ніч бог Перун запалює на папороті квітку щастя, за допомогою якої можна знайти скарб.



Одним з головних моментів купальської обрядовості є знищення «відьми». В якості предметів, які символізували представницю нечистої сили використовували опудало, кінський череп, старе взуття, тощо…  Їх кидали у воду, трощили камінням, скидали з круч, але найпоширенішим способом було спалення на вогнищі. Іванові вогнища палали в горах та долинах, степах та полях, берегами водоймищ…


Жінки й чоловіки стрибали через ці вогнища, переводили худобу. Вважалося, що перестибування через купальський вогонь убезпечує від хвороб, чаклування, забезпечує родючість городини. 



Ще один невідємний атрибут купальського свята  - плетіння юнками віночків. 



Святково одягнені дівчата плели вінки з квітів, які потім пускали за водою, приліпивши до них воскові свічки, і по цих вінках ворожили на свою долю.


День Івана Купала прийнято святкувати весело, гамірно, дружно. В ньому брали участь абсолютно усі: і старі, і молоді. Чим активніше здійснювалися купальські обряди, тим міцнішою була віра людей у краще майбутнє.

На Купала відкривається Небесна брама, і всі молитви людей чує Бог. Тож у цей святковий день, не лише розважаймося, а й щиро молімося за рідних і близьких, друзів і колег, за людей, які оберігають наш спокій:   захищають незалежність та територіальну цілісність кордонів України! Ще  у «Велесовій книзі» сказано:  «І се Купало покаже для нас знамення на перемогу над ворогами, і те маємо творити».

Всіх, хто цікавиться історією, культурою та традиціями українців запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул.Шевченка, 63), де на вас чекають видання за цією тематикою.


Використана література: 

Войтович В.М. Українська міфологія / Валерій Войтович. – Вид. 4-те. – К. : Либідь, 2015. – 664 с. : іл.

Воропай О. Звичаї нашого народу : нар.- календар. звичаї, укр. нар. одяг : етногр. нарис / Олена Воропай ; худож. Оформ. І.Бородаєвої. – К. : К. Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2012. – 632.


Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упоряд., прим та біогр. нариси А.П. Пономарьова, Т.В.Косміної, О.О.Боряк; Вст. Ст. А.П. Пономарьова; Іл. В.І.Гордієнка. – К.: Либідь, 1991. – 640 с. : іл.

2 коментарі: