понеділок, 18 вересня 2017 р.

МАЕСТРО





Любомир Боднарук

(1938-2009)






Такі люди народжуються раз на 100 років.
Нам пощастило, що поряд жив і творив маестро.
Він залишається серед нас.

Володимир Суховірський,
директор музичного училища
 ім. Левка Ревуцького

Любомир Боднарук народився 1 червня 1938 р. у м. Чортків, нині Тернопільської області, в родині ремісників. Його батьки були справжніми українськими патріотами, шанували українські звичаї та народну пісню. Мати Любомира, Розалія Василівна, співала в церковному хорі і часто брала сина з собою. Тож з раннього дитинства Любомир був залучений у спів та українську народну творчість.

Безтурботне дитинство хлопчика скінчилося під час сталінських репресій: батька, Мирослава Миколайовича, було ув’язнено і розстріляно. Осиротіла родина осіла у с. Шманьківцях, у батьківській оселі матері Любомира. Тут хлопець закінчив початкову школу,  середню освіту він здобув у Чортківській школі №1 (нині гімназія «Рідна школа» ім. М.Шашкевича). Його видатний музичний талант виявився вже у шкільні роки.  

Потім було навчання у Чернівецькому музичному училищі на відділенні хорового диригування, Львівській консерваторії у класі хорового диригування М.Анткова.

Серед перших очолюваних Боднаруком колективів – жіночий хор клубу медпрацівників у Чернівцях, ансамбль пісні і танцю Чернівецького медінституту. Водночас Любомир Мирославович починає викладати диригування у Чернівецькому училищі культури.

У 1964-1967 рр. Мирослав Боднарук  вже диригент-хормейстер Гуцульського ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської філармонії.

У 1967-1978 рр. він очолює дитячу музичну школу у м. Галич Івано-Франківської області. Відтоді розпочинається його хорова діяльність : Мирослав Боднарук створює Галицьку самодіяльну хорову капелу, чоловічий квартет будинку культури, камерний хор музичної школи. 

Від 1979 р. життя і творча діяльність знаного українського хормейстера тісно пов’язана з Чернігівщиною: він прибув до Чернігова для створення ансамблю пісні і танцю «Полісся».

У 1984 р. Любомира Боднарука запрошено на роботу до Чернігівського музичного училища ім. Левка Ревуцького, де він керував відділом хорового диригування.

З 1996 р. Любомир Мирославович - організатор, керівник та диригент Камерного хору ім. Д.Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм. В рамках творчого проекту «Україна музична» Боднарук здійснив цикл хорових програм : «Д.Бортнянський», «А.Ведель», «Українська церковна музика», «М.Леонтович», «Л.Ревуцький», «Б.Лятошинський», «Лисенко і Шевченко». Хор став лауреатом багатьох українських та міжнародних конкурсів, перетворився на справжню візитівку Придесення.

Упродовж багатьох років Любомир Боднарук очолював обласне відділення хорового товариства ім. М.Леонтовича та обласне відділення Фонду культури України, започаткував проведення щорічних дитячих хорових фестивалів «Свято хору» та свято дитячої хорової музики «Сонечко».

За видатний внесок в історію і розвиток музичного мистецтва, популяризацію хорової культури України, зокрема Чернігівщини, Любомиру Боднаруку надано звання «Заслужений працівник культури України», «Заслужений діяч мистецтв України», нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Він був лауреатом Всеукраїнських хорових конкурсів ім. М.Леонтовича та Д.Січинського, обласної премії ім. Олекси Десняка. А ще він був не лише видатним педагогом-хормейстером, але й чуйним та люблячим батьком: виховав гарну і щиру людину, талановиту співачку – народну артистку України Жанну Боднарук.



За величезний внесок у розвиток культурного життя міста Любомира Боднарука було  обрано почесним громадянином Чернігова.

7 грудня 2009 р. його не стало. Свій спочинок Любомир Мирославович знайшов у любому серцю Чернігові. На вшанування пам’яті видатного митця чернігівські вулицю та провулок (колишні Фелікса Дзержинського) названо ім’ям Любомира Боднарука.

Дізнатися більше про життєвий і творчий шлях видатного майстра, його вагомий внесок в розвиток хорового мистецтва Чернігівщини запрошує Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва (вул.Шевченка, 63).)

Використана література:

Адаменко Н. Любомир Боднарук : «Моя мрія збулася» /  Н.Адаменко // Чернігівські відомості. – 2008. – 28 трав. (№22). – С.18.

Адруг В. Маестро серед нас : до 75-річчя з дня народж. Любомира Боднарука / В.Адруг // Літературний Чернігів. - 2013. - № 3-4. - С. 172-174.

Бадалов О. Шлях хормейстера : до 70-річчя від дня народж. Л.Боднарука  / О.Бадалов // Літературний Чернігов. – 2008. – №2. – С.154-158.

Норов О. Крещендо Любомира Боднарука / О.Норов // Деснянська правда. – 2008. – 31 трав.(№61). – С.7.

Потушняк Н.П. Боднарук Любомир Мирославович / Н.П.Потушняк // Енциклопедія Сучасної України : [наук. вид.]. Т.3 Біо-Бя / Нац Акад наук України, Наук. т-во ім. Т.Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол І.М.Дзюба, А.І.Жуковський, О.М.Романів [та ін.]. - К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2004. - С.165. : іл.




понеділок, 11 вересня 2017 р.

Василь Будник


Василь Будник


(1913-2007)






Василь Сергійович Будник народився 24 червня 1913 року у с. Семенівка, нині Менського району Чернігівської області.

Після закінчення Московського авіаційного інституту у 1940-1943 рр. працював інженером-конструктором, керівником групи відділу з озброєння літаків в авіаційному  конструкторському бюро С.В.Іллюшина.

В подальшому, його життя і професійна діяльність тісно пов’язані з ракетною галуззю, в розвиток якої знаний українець зробив вагомий внесок.

У 1944 р. Василя Будника запросили працювати в Науково-дослідний інститут (згодом НДІ-1), де проводилися роботи з реактивними снарядами. У 1946-1951 рр. працював заступником головного конструктора КБ Сергія Корольова у Центральному науково-дослідному інституті з ракетної техніки (НДІ-88). За участю нашого земляка були створені перші радянські балістичні ракети Р-1, Р-2, Р-5. Для їх серійного виробництва на автомобільному заводі у Дніпропетровську (нині Дніпро) було створено спеціальне підприємство, а Василя Будника призначено його першим головним конструктором.


У 1953 р. очолюваний В.Будником колектив  виступив з кардинально новою пропозицією щодо створення ракет далекої дії, а саме: ескізним проектом ракети на високо киплячих компонентах палива з автономною системою управління і дальністю польоту, що на 20% перевищувала усі попередні розробки ракет.  


У квітні 1954 р. на базі СКБ створено конструкторське бюро з розробки принципово нового типу бойових ракет на високо киплячих компонентах палива і з автономною системою керування КБ-586 (КБ «Південне»), з керівником М.Янкелем та його заступником В.Будником. Під керівництвом і за участю Будника було розроблено стратегічні ракети середнього радіуса дії принципово нового типу Р-12, Р-14, першу в світі міжконтинентальну балістичну ракету важкого класу Р-16, потужні бойові балістичні ракети Р-36 та Р-36М. На базі цих стратегічних ракет створено високоефективні і надійні ракети-носії, які пізніше використовувалися для запуску супутників серій «Космос» та «Інтеркосмос».

Від 1968 р. Василь Сергійович Будник як професор Дніпропетровського університету викладав курс «Конструкція та проектування». Від 1972 р. працював в Інституті технічної механіки АН УРСР, де створив сектор ракетно-космічного спрямування і відділ комплексних досліджень літальних апаратів. Серед його учнів – понад 20 кандидатів і 3 доктори наук.

На честь видатного українця - уродженця Чернігівщини,  визначного фахівця у галузі ракетобудування та космічної техніки, одного з засновників конструкторського бюро «Південне», академіка Національної академії наук України, Василя Сергійовича Будника названо вулицю в місті Чернігові.

Довідатися більше про видатних людей Придесення Вас запрошує Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва (вул.Шевченка, 63).

Використана література:

Животова Н.Т. Будник Василь Сергійович / Н.Т. Животова // Енциклопедія Сучасної України : [наук. вид.]. Т.3. Біо-Бя / Нац. Акад. наук України, Наук. т-во ім. Т.Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол І.М.Дзюба, А.І.Жуковський, О.М.Романів [та ін.]. – К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2004. – С.541. : іл.


Стежеринський А. Василь Будник, творець суперракет  / А.Стежеринський // Молодь України. - 2014. – 28 лют. (№5-6). - С.6.