неділя, 12 листопада 2017 р.

ВІН СЕРЦЕ В БАГАТТЯ КИНУВ



Кузьма Тимофійович

ЖУРБА

(1922-1982)








Народився Кузьма Тимофійович 11 листопада 1922 р. в селі Хрещате, нині Козелецького району Чернігівської області в селянській родині. Від батьків перейняв любов до хліборобської праці і рідного краю.  

У 1941 р. закінчив Чернігівський зоотехнікум, навчався й у Харківському військово-медичному училищі (1941-1942 рр.). Завзято працював над самоосвітою, багато читав, цікавився і  науково-філософською,  і художньою літературою. Друкуватися почав у 1938 р.

Вісімнадцятирічним потрапив у пекло Другої світової війни,  зі зброєю в руках захищав рідну землю від німецько-фашистських загарбників на Калінінському, Ленінградському і 1-му Прибалтійському фронтах.  В рідкісні хвилини перепочинку писав вірші. Їх друкували у фронтових газетах. Його поезії про рідний дім, Чернігівщину, мир і злагоду, коханих людей, надихали бійців на Перемогу. Нагороджений орденом Червоної Зірки, бойовими медалями.                                                      

Після війни Кузьма Журба жив і працював у Чернігові. Більш ніж півстоліття він присвятив журналістиці: працював на Чернігівському обласному радіо, в редакції газети «Деснянська правда». Кузьма Тимофійович  вів літературні сторінки, уважно слідкував за творчістю молодих літераторів і багатьом з молодих літераторів проклав шлях в літературу. Саме йому завдячують за публікацію своїх перших віршів у «Деснянській правді» автори, які згодом стали відомими українськими письменниками: Володимир Дрозд,  Євген Гуцало, Леонід Горлач, Станіслав Реп’ях, Дмитро Іванов.

Перша збірка його поезій «Над красунею Десною» вийшла у 1956 р. Згодом побачили світ: «Дорога до щастя» (1961), «Серп» (1969), «Яблука падають» (1972), «В чеканні весен» (1982), збірка нарисів «Плем’я Прометеїв». З особливим натхненням писав книжки для дітей «Перший грім», «Лісові гостинці». Основні мотиви його поетичних і прозових творів – історія і сучасність Чернігівського краю, буття і турботи людей, героїка Другої Світової війни.

Його не стало раптово: загинув в автокатастрофі у січні 1982 р.
Пам’ять про українського поета і журналіста Кузьму Тимофійовича Журбу вшановано меморіальною дошкою на фасаді будинку по вулиці Гетьмана Полуботка, в якому тоді була редакція «Деснянської правди» в Чернігові, на фасаді середньої школи в рідному Хрещатому.  

Пропоную насолодитися кількома поезіями Кузьми Журби.
Осінній сонет

Зриває осінь ризи урочисті
З тремтячих переляканих осик,
Під ноги стеле килими барвисті
Для себе, і для мене, і для всіх.

Мовчать в зажурі ясени безлисті,
А клен іще шепоче. Мов язик,
Один листок на ньому й досі висне,
А решту сіверко давно обсік.

Але гілкам не довго бути голими —
Зима уже мандрує лісом, полем,
Усім розносить убрання своє:

Для ясенів — кожухи й рукавиці,
Вербі й березі — ошатні спідниці,
А клену— зорі із срібла кує.

- - - - - - - - - - -

Я листок на дубі-нелині,
Що віки уже шумить,
Б’ється з грозами й хурделями,
Прориваючись в блакить.

Не ховаюся у пазусі,
Не стелюся, як трава.
Й досі вітер пнеться, казиться,
Щоб навік мене зірвать...

Не боюся ненаситного.
А впаду на тло земне —
Знов коріння дуба рідного
Забере всього мене.

Гільйотенове безсмертя

Немало думав лікар Гільйотен
І порадів, як іграшці дитина,
Коли настав його жаданий день —
Запрацювала клята гільйотина.

Шугало гостре лезо— гуп та дзень,
І голови летіли без упину.
А час настав — упав, немовби пень,
І той, що чорну вигадав машину.

Ідуть віки. Чи убуває зла?
Ще рясно ллються кров людська і сльози,
Десь гільйотина гупає ще й досі.

Ім’я творця її й тепер не стерте.
Йому страшною смерть його була,
Та ще страшніше має він безсмертя.


Дізнатися більше про життєвий і творчий шлях українського письменника, журналіста уродженця Чернігівського краю Кузьми Журби, ознайомитися з його творчістю запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Т.Шевченка, 63).

Використані джерела: 

Журба К.  Доброта посіється - І в сто крат пожнеться  : вірші / К.Журба  // Гарт. - 2012. - 13 груд. (№ 50). - С.11.

Журба К. Серце в багаття кинув : вірші / К.Журба // Гарт. – 1992. – 13 листоп. – С.8-9.

Кузьма Журба // Літературний Чернігів. – 2006. - №1. – С.189-190.

Куценко П. Із журавлиного весняного ключа / П.Куценко // Деснянська правда. – 1997. – 11 листоп.

Олійник О. Людина на святі життя : до 75-річчя від дня народж. Кузьми Журби / О.Олійник // Просвіта. – 1997. – 7 листоп.

Реп’ях С.П. Був щасливою людиною  / С.П.Реп’ях // Гарт. – 1992. – 13 листоп.

Реп’ях С. «Моя любов завжди зы мною…» : до 80-річчя від дня народж. Кузьми Журби / С.П.Реп’ях // Деснянська правда. – 2002. – 9 листоп.

Самойленко Г.В. Журба Кузьма Тимофійович / Г.В. Самойленко // Енциклопедія Сучасної України : [наук. вид.]. – Т.9 Е-Ж / Нац. Акад. наук. України, Наук. т-во ім.. Т.Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. Редкол І.М.Дзюба, А.І.Жуковський, О.М.Романів [та ін.]. – К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2009. – С.692. : іл.

Сапон В. Мудрий і добрий  : до 80-річчя від дня народж. поета і журналіста Кузьми Журби / К.Журба  // Деснянська правда. - 2012. - 8 листоп. (№ 87). - С.7.

Сапон В. Побратими по слову  / В.Журба // Деснянська правда. - 2012. - 20 груд. (№ 93). - С.11.

Сапон В. Кузьма Журба з невиспілої осені [Електрон. ресурс] / В.Курас. – Електрон. текст. – Режим доступу :  http://www.hvilya.com/publ/kuzma_zhurba_z_nevispiloji_oseni/2-1-0-137. - Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 11.11.2017.

Славко Р. Побратими: до річниць від дня народж. Кузьми Журби і Дмитра Куровського / Р.Славко // Літературний Чернігів. – 2007. - №4. – С.184-186.


Немає коментарів:

Дописати коментар