вівторок, 21 листопада 2017 р.

ІЗ ЖИТТЯ ЙДУТЬ НАЙКРАЩІ


ОЛЕКСАНДР  ІЛЬЧИШИН
(1989-2016)

Єдиний син у батьків...
Тихий, добрий,сором'язливий хлопець,
не вагаючись,
змінив професію комп'ютерника на військового.
Він не боявся захищати свою землю,
тому пішов на війну без вагань,..

Любов Жеребило


Олександр Ільчишин народився 20 червня 1989 року у місті Мена Чернігівської області.

Після закінчення Менської районної гімназії у 2006 р., продовжив навчання у Сосницькому професійному аграрному ліцеї.

У 2007-2008 роках проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України.

Мобілізований до лав ЗСУ у березні 2014 року. З 18 березня по 19 травня 2014 р. служив стрільцем відділення охорони Менського районного військового комісаріату, з 20 травня 2014 р. - на посаді кулеметника мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу 41-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-2». Брав участь у визволенні Слов’янська, Попасної, Лиману. Воював хоробро, відважно.

9 серпня 2014 р. під містом Дебальцеве Донецької області внаслідок підриву бронемашини солдат дістав осколкові поранення та переломи кінцівок, роздроблення стопи.  

Проходив лікування і курси реабілітації у кількох шпиталях. 2 вересня 2014 року, після складної операції, впав у кому. Майже два роки боровся за життя.

Помер в ніч з 23 на 24 серпня 2016 року в рідній Мені, де і похований.  

Указом Президента України П.Порошенко №363/2017 від 14 листопада 2017 року, «за особисту мужність і самовідданні дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку» Ільчишина Олександра Михайловича нагороджено (посмертно) орденом “За мужність” III ступеня.  

На честь захисника  України у листопаді 2016 року на будівлі Менської районної гімназії встановлена меморіальна дошка, Олександру присвоєне звання «Почесний громадянин Менського району».






Використано:

Немає коментарів:

Дописати коментар