неділя, 5 листопада 2017 р.

ДОСЛІДЖУВАВ МИНУЛЕ, ЖИВ СЬОГОДЕННЯМ, ДИВИВСЯ У МАЙБУТНЄ


АРКАДІЙ ВЕРЗИЛОВ

(1867 - 1931)

Народився 8 (за іншими даними 10) грудня 1867 р. в с. Ковчин Чернігівського повіту Чернігівської губернії (нині с. Ковчин Куликівського р-ну Чернігівської обл.) в родині діловода судової палати. У тій дивовижній місцині, серед сільського колориту і мальовничої природи, промайнуло щасливе дитинство майбутнього історика. Згодом, в пам’ять про село, де народився та рідний дім, Аркадій Верзилов деякі зі своїх публікацій підписував псевдонімом Ковчинець.

Навчався Аркадій у Чернігівській гімназії, де захоплювався гуманітарними науками та відвідував молодіжний гурток – Товариство самоосвіти, що діяв у гімназії.  Члени гуртка поглиблено вивчали мову, історію і археологію.

Продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. Наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. Аркадій  розпочав займатися науково-дослідною роботою самостійно. У 1889 р., під керівництвом професора В.Антоновича, будучи ще студентом, брав участь в археологічних розкопках на Соборній площі в Чернігові, вивчав народні звичаї та записував етнографічний матеріал, цікавився юридичними старожитностями і архівними матеріалами з історії промисловості і торгівлі України за Литовської доби.

Певний час працював у Київському центральному архіві давніх актів (1888-1890 рр.), тоді ж, на основі вивчених документів, ним була написана перша наукова праця – «Очерки торговли Южной России 1480-1569».

Після закінчення університету повернувся до Чернігова. Був членом чернігівської Громади. У 1893 р. Аркадія Верзилова обрано на посаду міського секретаря. Пізніше він згадував, що «при старому режимі не хотів вчителювати, то й пішов на громадську роботу».  

З листопада 1900 р. став членом Чернігівської губернської ученої архівної комісії. Компетентний і зацікавлений в усіх починаннях Верзилов, приймав активну участь в роботі комісії. За весь час існування ЧАК він був одним із найкваліфікованіших істориків серед її членів. Видатний український історик Дмитро Дорошенко, називав Аркадія Верзилова одним з найвизначніших членів Чернігівської губернської ученої архівної комісії.

У 1902 р. Аркадія Васильовича обрано до складу Комісії з розробки програми для збирання археологічних, історичних, етнографічних відомостей про Чернігівські старожитності. За час роботи в Комісії він набув значного авторитету серед  містян. Чернігівці поважали його за працьовитість, відповідальність, демократичність, а він у свою чергу, свої знання і досвід скеровував на захист інтересів населення.

18 квітня 1906 р. Аркадія Верзилова обрано міським головою, відтоді його переобирали кілька разів - у 1909, 1913, 1918 роках, аж до ліквідації міської думи. Під час його головування багато корисного було зроблено для Чернігова і його мешканців.  Одночасно він як діяльний член архівної комісії, приймав участь у її роботі: вивчав і досліджував історію Чернігівщини та проблеми краю,  виступав з доповідями про видатних істориків і громадських діячів, зокрема уродженців Чернігівщини.   

Завзято брав участь у підготовці та проведенні в Чернігові XIV Археологічного з’їзду (1908 р.) та урочистостей до 1000-ліття першої літописної згадки про Чернігів. Згодом, на підставі доповіді А.Верзилова, Чернігівська міська дума ухвалила створити музей українських старожитностей, де б зберігалися старі предмети козацької доби, археологічні артефакти, стародруки, картини та замальовки, автографи та приватні речі М.Гоголя і Т.Шевченка, предмети побуту українців.   

Аркадій Васильович, попри зайнятість,  долучався й до діяльності громадської бібліотеки та товариства «Просвіта», одним із засновників якого був.

У 20-30 роки ХХ ст. Аркадій Верзилов продуктивно працював в освітній галузі: у 1917 р. очолював першу в Чернігові українську гімназію; у 1919—1922 рр. читав курс лекцій «История Украины и Руси с ХІ по XIV вв.» та історії Чернігова в навчальних закладах Чернігова та Єлисаветграда (нині Кропивницький); викладав слухачам Чернігівського народного університету.

У 1923-1928 рр. був головою упорядкувальної комісії при Чернігівському обласному архіві, ученим секретарем Чернігівського наукового товариства, працював в комісіях Всеукраїнської академії наук, зокрема в комісії  з укладання біографічного словника українських діячів. Він написав змістовні спогади про В.Антоновича, М.Грушевського, біографічні нариси про М. Костомарова, Л.Глібова, М.Коцюбинського. Більшість праць вченого присвячено дослідженню історії та економіки Чернігівщини.

Аркадій Васильович пішов з життя 14 липня 1931 р., похований на міському цвинтарі у Чернігові.

На честь відомого українського історика, краєзнавця, археолога, громадського діяча, уродженця Чернігівського краю Аркадія Васильовича Верзилова названа вулиця в місті Чернігові (колишній ІІ провулок Орджонікідзе).

Використані джерела:

Герасимова Г.П. Верзилов Аркадій Васильович / Г.П.Герасимова // Енциклопедія Сучасної України : [наук. вид.]. Т.4. В-Вог / Нац. Акад. наук України, Наук. т-во ім. Т.Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол І.М.Дзюба, А.І.Жуковський, О.М.Романів [та ін.]. – К. : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2005. – С.266. : іл.

Курас Г. А.Верзилов у Чернігівській губернській вченій архівній комісії [Електрон. ресурс] / Г.Курас. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39977. - Загол. з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 05.11.2017.


Немає коментарів:

Дописати коментар