неділя, 31 грудня 2017 р.

ВУЛИЦЯ ОЛЕГА МІХНЮКА



ОЛЕГ ІВАНОВИЧ

МІХНЮК

(1965 - 2014) 






Народився 27 жовтня 1965 року в селі Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області. 
Після закінчення Малодівицької загальноосвітньої школи, вступав до Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища, але не пройшов за конкурсом. У 1982 році вступив до Київського політехнічного інституту, де протягом 1982-1983 років навчався на радіотехнічному факультеті.

На строкову службу був призваний 29 жовтня 1983-го. Військовослужбовця було  відряджено до учбового підрозділу 44-ї учбової повітряно-десантної дивізії Прибалтійського військового округу,  де він отримав військові знання і звання «сержанта». 

У 1984-1985 роках Олег брав участь у бойових діях в Республіці Афганістан.  Був двічі важко поранений. Витримав кілька операцій, тривалий час лікувався у військових шпиталях, отримав інвалідність ІІ групи. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки та медаллю «За відвагу». 

У 1985 році старший сержант Олег Міхнюк звільнився зі Збройних Сил СРСР за станом здоровя і повернувся до Києва.  Згодом відновив навчання у Київському політехнічному інституті, де два роки навчався на стаціонарі, потім – на вечірній формі навчання. Одночасно закінчив Київське професійно-технічне училище за спеціальністю «машиніст баштового крану» і працював за цією спеціальністю у Київміськбуді до 1988 року. У 1988-1990 роках викладав військову підготовку і фізичне виховання у загальноосвітній  школі №172 міста Києва. В 1993 році заочно закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «інженер». 

Олег Іванович – один з ініціаторів і засновників Української спілки ветеранів Афганістану (УСВА), був заступником голови УСВА.

Від 24 листопада 2013 року Олег Міхнюк брав активну участь в Революції Гідності. Був сотником 8-ї сотні Майдану. Разом з товаришами-афганцями  слідкував за дотриманням правопорядку в  наметовому містечку і запобігав провокаціям під час мирного протесту у Києві. 

До Збройних Сил України вступив добровольцем. Брав участь в Антитерористичній операції на Сході України. Маючи бойовий досвід, багато зусиль докладав до організації підготовки бійців, які служили на найнебезпечніших ділянках фронту. 

Командував «афганською» ротою 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».  

Загинув 20 серпня 2014 року в районі селища Новосвітлівка Сорокинськокого району Луганської області внаслідок осколкового поранення під час боротьби українських бійців за контроль над трасою Луганськ-Краснодон. Тоді, афганська сотня Айдару протистояла близько 1500 сепаратистам. Побратими згадують Олега Міхнюка як природженого лідера, розумну і  щиру людину, відважного воїна. 

Похований 23 серпня 2014 року в Києві.

Указом Президента України №660 від 21 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов”язку нагороджений орденом «За мужність» І ступеня (посмертно).

Указом Президента України №494 від 21 серпня 2015 року «за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» присвоєне
звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

На честь Олега Міхнюка в жовтні 2014 року на будівлі Малодівицької загальноосвітньої школи та у лютому 2015 року на будівлі Міжрегіонального професійного вищого училища автомобільного транспорту у Києві встановлені меморіальні дошки.

На честь Олега Міхнюка названі вулиці в Чернігові (колишня вул. Воїнів-інтернаціоналістів) та селі Мала Дівиця.



Немає коментарів:

Дописати коментар