понеділок, 14 січня 2019 р.

Як юнаки захищали майбутнє України (до Дня пам’яті полеглих під Крутами)











               
Бій під Крутами – це не була поразка,
тому що кілька сотень студентів
спільно з вояками стримали армію.
Але незалежність у 1918 році втримати не вдалося.
Було багато помилок, які слід враховувати і
нинішньому поколінню владної верхівки.
Євген Нищук,
Міністр культури України

                   Через віки, через страждання, зневагу, денаціоналізацію, із мільйонами жертв, полита кров’ю і сльозами Україна цілеспрямовано рухалася до жаданої самостійності. Однією з героїчних і трагічних сторінок на цьому шляху є бій під Крутами, який вже майже століття є символом високого патріотизму, жертовності і відданості  українців, що полягли за незалежність молодої української держави.

        Український народ століттями потерпав від колоніальних утисків сусідніх держав, тому після Лютневої революції 1917 року, вже в березні на території України розпочалася національно-демократична революція. Результатом визвольного руху  стало проголошення автономної Української Народної Республіки (УНР) зі столицею у Києві. Час  утворення УНР видався складним для її становлення: на перешкоді стали  розбіжності в поглядах її керманичів щодо майбутнього держави, неузгодженість їхніх дій, неоголошена війна більшовицької Росії проти України.


          На початку грудня 1917-го року російські війська окупували Харківську та Полтавську губернії України. У Харкові більшовики провели всеукраїнський зїзд рад, створили підконтрольний Москві уряд та проголосили радянську владу на Лівобережній Україні. 

         Керманичі УНР були переконані, що Росія  не наважиться напасти на Україну, тому надавали перевагу створенню народної міліції. Українське національне військо було фактично розпущене. На початок радянсько-української війни 1917-1921 рр. чисельність вірних УНР військ становила 300 тисяч. Та лише за кілька місяців вона скоротилася до 15-18 тисяч. За свідченням істориків, особовий склад проукраїнських частин було деморалізовано. До того ж російські більшовики невтомно агітували українських військовослужбовців за радянську владу, закликали їх розходитися по домівках.
    
     Російсько-більшовицька армія поступово просувалася до Києва. Наступ на столицю здійснювався двома шляхами: залізницею Харків - Полтава Київ та за напрямком Курськ - Бахмач - Київ.

       Саме тоді Центральна Рада звертається до українців із закликом стати на захист Вітчизни: «Настав грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь обсіла нашу Україну російсько-більшовицька грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному становищі. Треба за будь-яку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Записуйтесь до куреня січових стрільців, який формується із студентів Університету св. Володимира та Українського народного університету, звідки ми будемо розподілені серед українських військових частин для піднесення культурно-національної свідомості та відваги…».

    На заклик відгукнулися загони Вільного козацтва, Гайдамацький кіш Слобідської України Симона Петлюри, Галицький курінь Українських січових стрільців, студенти Київського університету Святого Володимира й Українського народного університету, які й створили студентський курінь ім. Січових Стрільців. Згодом до них приєдналися учні старших класів 2-ї Української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства. Студенти і гімназисти, без військового досвіду та вишколу лише впродовж кількох днів мали можливість пройти прискорений курс військової підготовки.

          Від самого початку радянсько-української війни  (від грудня 1917 р.) північні кордони охоронялися українським загоном старшокурсників 1-ї Київської юнацької (юнкерської) школи, що перебував на станції Бахмач Чернігівської губернії. 26 січня командир цього загону Аверкій Гончаренко, попросив про негайнудопомогу проти більшовицьких загонів. 27 січня до нього приєдналася Перша сотня студентського куреня у кількості 120-140 осіб, а під час самого бою 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва.

          Аверкій Гончаренко вирішив прийняти бій біля залізничної станції Крути, що між Ніжином і Бахмачем. Бій розпочався 29 січня о девятій годині і тривав безперервно до пізнього вечора. 300 юнаків, яким бракувало зброї та набоїв,  протистояли п’ятитисячній армії під проводом колишнього підполковника царської армії Михайла Муравйова.
          
          Величезна кількісна перевага російської військової орди змусила більшість юнкерів і студентів відступити в напрямку Києва на потязі. Студенти  розвідувального взводу – 1 чота (30 осіб), як спартанці 2 тис. років тому, щоб уникнути полону розпочали атаку і майже всі загинути. Полонених студентів солдати Муравйова піддали жорстоким тортурам, після чого розстріляли. Перед стратою учень 2-ї Української гімназії – 19-річний Григорій Піпський – заспівав гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили інші захисники.
   
           Бій під Крутами мав величезне значення: він затримав більшовицьке військо на два дні, чим надав можливість тодішньому уряду Української Народної Ради підписати Брест-Литовський мирний договір, за яким УНР визнавалася незалежною.


          Для нас січневі події 1918 р. назавжди залишатимуться  підтвердженням сили духу, високого патріотизму,  нескореності і жертовності молодих українців. Події сьогодення на Сході України доводять, що українці – незламні, нездоланні, нескорені, сильніші за зброю. Одним словом – кіборги.

                  З виданнями, присвяченими цим подіям запрошуємо вас ознайомитися в Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва.


Рекомендована література:

       Україна. Верховна Рада. Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами : постанова Верховної Ради України від 16 трав. 2013 р. : №261-VII // Урядовий курєр. –  2013. - 5 черв. - С.9. - Орієнтир.


Артемчук О. Крути. (Не)засвоєні уроки історії / О.Артемчук  // Літературна Україна. - 2017. - 16 лют. (№ 7). - С. 3.

Бій відлунав...: на відзначення 90-ї річниці трагедії під Крутами. - Чернігів: РВК Деснянська правда", 2008. – 94 с.

Бій за майбутнє України   // Позакласний час. - 2018. - № 12. - С. 8.

Бойко О. Бій під Крутами: історія вивчення / О.Бойко // Український історичний журнал. - 2008. - № 2. - С. 43-54. - 36 назв.
Бородюк Н. Бій під Крутами не завершився / Н.Бородюк // Урядовий кур’єр. – 2018. – 27 січ. – С.5.

Бутко С. Осип Твердовський, козак з Ніжина / С.Бутко // Голос України. - 2015. - 29 січ. - С.9.
Присвячено Осипу Твердовському – уродженцю м. Ніжина Чернігівської губернії, Герою Крут, фронтовику Армії Української Народної Республіки, одному  із засновників Організації українських націоналістів.

Героїзм і трагедія нашої історії : до Дня пам'яті героїв Крут // Шкільна бібліотека. - 2016. - № 12. - С. 86-87.

Героїка трагедії Крут / упоряд. В. І. Сергійчук. - Київ : Україна, 2008. – 462 с.

Дорошенко Д. [Бій під Крутами] / Дмитро Дорошенко // Історія України 1917-1923 рр. В 2 т. Т. 1. Доба Центральної Ради / Дмитро Дорошенко. – К. : Темпора, 2002. – С. 207.

Зятьев С. Крути: уроки минулого / С.Зятьев // Військо України. - 2017. - № 1. - С.44-47.

Коваленко С. Пам'ятами минуле, щоб не було необхідності в нових героях / С.Коваленко // Голос України. - 2015. - 30 січ. - С.2 .

Ковалець Я. Як спартанці під Фермопілами... / Я.Ковалець // Деснянська правда. - 2014. - 23 січ. - С. 2.
Розглянуто нові пошуки й дослідження. Подано спогади учасника бою під Крутами.

Ковтун Ю. Крути, вас не забути / Ю.Ковтун // Чернігівські відомості. - 2015. - 4 лют.  - С. 5.

Кривава ціна помилок політиків : до 100-річчя бою під Крутами // Урядовий кур’єр. – 2018. – 27 січ. – С.6.

Крути: збірка у память героїв Крут / Упор. Зінкевич О., Зінкевич Н. - К: "Смолоскип", 2008. – 416 с.

Крути. Січень 1918 року : док. матеріали, дослідження, кіносценарії / Іст.-культуролог. т-во «Герої Крут» ; упоряд. Я.Гаврилюк. - Київ: Просвіта,  2008. - 840 с.
Куць М. Крути. Поема, поезії, переклади / М.Куць. - К: Вид-во Харитоненка, 2004. – 319 с.

Ломоносов М. Про героїв з уст студентів / М.Ломоносов  // Деснянська правда. - 2015. - 19 лют. - С. 5.
 Йдеться про подолання стереотипів довкола бою під Крутами, який незаслужено обізвали поразкою: попри нерівні сили, юнкери та студенти затримали більшовиків майже на 2 доби.

Мирославич М. Крути : іст. драма / М.Мирославич // Героїка трагедії Крут / упоряд. В.І.Сергійчук. – Київ. 2008. – С.418-442.

Науменко В. Герої Крут, або Кіборги із давнини / В.Науменко // Деснянська правда. - 2015. - 5 лют. - С. 1, 5.

Павленко С. Не брати під козирок перед чужими : до Дня пам'яті Героїв Крут / С.Павленко // Голос України. - 2015. - 29 січ. - С.1, 9.

Сорока Б.В. Бій під Крутами / Б.В.Сорока. - К: "Золоті ворота", 2013. – 119с.

Субтельний О. Україна: історія / О.Субтельний. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Уиїв : Либідь, 1993. – С.433, 434.

Ткач Л. Крути. Екскурс у минуле / Л.Ткач  // Слово Просвіти. - 2018. - 28 черв. - С. 12-13.
Розповідь про екскурсійну подорож до Меморіального комплексу "Пам'яті героїв Крут", організованого Рівненським  міським осередком "Просвіти" для лідерів учнівського самоврядування, просвітян та вчителів історії.

Тютюнник Є. Крути - це символ любові до Вітчизни : український інститут національної пам'яті створив унікальне видання про легендарний бій / Є.Тютюнник// Урядовий кур’єр. - 2014. - 29 січ.(№ 17). - С.1, 4.

Українська революція, 1917-1921 рр. : подвиг героїв Крут : матеріали наук. читань / відп. ред. В. Ф. Верстюк. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. – 174 с.

Чорна С. З братами не воюють, або Чому російсько-українські війни - не регіональний конфлікт, а прояв цивілізаційного протистояння / С.Чорна  // Голос України. - 2016. - 27 лип. - С. 14.

Чорна Ю. Духовні предки / Ю.Чорна // Пенсійний курєр. - 2015. - 30 січ-5 лют. - С.1.
 Правда і міфи Крут.

Чорний В. Століття перемог і поразок. Від села до держави / В.Чорний  // Літературна Україна. - 2016. - 22 груд. - С. 7.
Наведено уточнення щодо дати бою під Крутами, що відб. 30 січ. 1918 р., а не 29 січ., як стверджували історики тривалий час.

Чорномор В. Крути 29 січня 1918 року – символ героїзму українського юнацтва / В.Чорномор // Слово Просвіти. – 2016. - №4. – С.2.

Яворський І. Їхній перший бій. Останній бій / І.Яворський // Урядовий кур’єр. – 2018. – 27 січ. – С.3.

Виховні заходи:
Апанасенко Т. Вони загинули за Україну : сцен. вихов. заходу / Т.Апанасенко // Позакласний час. - 2010. - № 12. - С.11-12.

Гут А.В."От де. люди. наша слава, слава України" (до Дня пам"яті борців за волю України, які полягли під Крутами в січні 1918 р.) : сцен. // Виховна робота в школі. - 2017. - № 12. - С.24-27.

Калипчук М.Л. Волі народної дзвін : сцен. виховного заходу / М.Л.Калипчук // Позакласний час. - 2008. - 12. - С.27-29.

Петренко М. Нев'янучий вінок пам'яті героїв Крут: (усний журнал) / М.Петренко // Позакласний час. - 2017. - № 12. - С. 8-10.

Фіщенко-Савицька Н. Нев'янучий вінок пам'яті Героїв Крут : сцен. // Позакласний час. - 2015. - № 12. - С.16-18.

Шелест Л.І. Герої Крут - для нащадків взірець : (урок мужності) / Л.І.Шелест // Класному керівнику. Усе для роботи. - 2017. - № 12. - С.6-9.


ЗНАМЕННІ І ПАМ'ЯТНІ ДАТИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 2019 РОЦІ





Січень

1.01  – 105 років від дня народження Юрія Оліферовича Збанацького (1914 - 1994), українського прозаїка, кінодраматурга. Уродженець с. Борсуків Остерського району (нині Козелецького).

1.01 – 105 років від дня народження Абрама Ісаковича Кацнельсона (1914 - 2003), відомого українського поета. Уродженець м. Городня.

2.01 – 140 років від дня народження Петра Федоровича Ткаченка-Галашка (1879 - 1919), українського кобзаря. Уродженець с. Синявка Менського району.

8.01 – 140 років від дня народження Степана Васильовича Васильченка (1879-1932), українського письменника і педагога. Уродженець м. Ічні Чернігівської обл.

12.01 - 125 років від дня народження Василя Еллана-Блакитного (1894-1925), українського письменника і громадського діяча, уродженця с. Козел, тепер – Михайло-Коцюбинське Чернігівського р-ну Чернігівської обл.

13.01 – 70 років від дня народження Олександра Шокала (народ. 1949 р.), письменника-перекладача. Уродженець с. Гнідинці Варвинського району.

16 січня – День пам’яті Кіборгів

19.01 – 105 років від дня народження Івана Савича (справжнє ім’я Лук'яненко Іван Савич; 1914 - 2000), українського поета. Журналіста.  Уродженець села Савинки Корюківського району Чернігівської області.

22.01 – день Соборності України - 100 років тому у Києві відбулося урочисте проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР.

27.01 – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

27.01- 180 років від дня народження Павла Платоновича Чубинського (1839-1884) – українського поета та етнографа, життям і діяльністю пов’язаний з Чернігівщиною.

27.01 – 170 років від дня народження українського художника Івана Григоровича Рашевського (1849-1921). Життя і творчість митця повязане з Черніговом.

28.01 – 100 років від дня народження Олекси Зосимовича Корнієнка (1919-2003), українського письменника і перекладача. Уроженець с. Петрівського Козелецького району.

28.01 – 145 років від дня народження Гната Гавриловича Яременка (1874-1915), українського художника, уродженця м. Бахмач.

29.01 – День пам’яті Героїв Крут

Лютий

3.02 – 155 років від дня народження Володимира Івановича Самійленка (1864-1925), відомого українського поета-лірика, сатирика, драматурга, перекладача. Довгий час жив і працював у Чернігові і Добрянці.

7.02 – 215 років від дня народження Миколи Андрійовича Маркевича (1804-1860), українського історика, етнографа, письменника, перекладача. Уродженець с. Дунайці Глухівського повіту Чернігівської губернії.

15.02 – 65 років від дня народження Миколи Васильовича Збарацького (народ. 1954 р.), українського композитора. Уродженець с. Ладан Прилуцького району.

18.02 – 200 років від дня народження Миколи Максимовича Сементовського (1819-1879), українського історика-краєзнавця, етнографа, письменника. Випускник Ніжинського ліцею.

20.02 – День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

20.02 – 130 років від дня народження Левка Миколайовича Ревуцького, відомого композитора, піаніста, педагога, уродженця с. Іржавець (нині Ічнянський р-н Чернігівської обл.)
21.02 – Міжнародний день рідної мови


Березень

1.03 – 90 років від дня народження Леоніда Михайловича Отрюха (1929-2007), режисера, поета, заслуженого артиста України. Жив і працював у Чернігові.

3.03 – Всесвітній день письменника

5.03 – 115 років від дня народження Марка Миколайовича Вороного (1904-1937), українського поета, жертви сталінського режиму. Уродженець Чернігова.

8.03 - 115 років від дня народження Івана Георгієвича Спаського (1904-1990), українського історика, мистецтвознавця і музейника, засновника радянської наукової нумізматичної школи. Уродженець м. Ніжин Чернігівської губернії (нині Чернігівської обл.)

9.03 – 205 років від дня народження - Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), видатного українського поета, художника, мислителя,  життям і творчістю пов’язаного з Чернігівщиною.

14.03 – День українського добровольця

17.03 – 110 років від дня народження Олекси Десняка українського письменника (справжнє ім'я Руденко Олексій Гнатович;  1909-1942). Уродженця с. Бондарівка, нині Сосницького району Чернігівської області.

20.03 – 380 років від дня народження Івана Степановича Мазепи (1639-1709), гетьмана України, мецената.

21.03 – 90 років від дня народження Юрія Михайловича Мушкетика (1929-1942), українського письменника, лауреат Державної премії вм. Т.Шевченка (1980), Героя України. Уродженець с. Вертіївка Ніжинського району.

21.03 – Всесвітній день поезії

21.03 – Міжнародний день лісів

22.03 – Всесвітній день водних ресурсів

26.03 – День Національної гвардії України


Квітень
1.04 – 210 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя (1809-1852), українського письменника. У 1821-1828 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник. У Ніжині Гоголь написав свої перші літературні твори і опублікував деякі з них у рукописних журналах та альманахах

10.04 – Міжнародний день визволення вязнів з фашистських концтаборів.

12.04 – 120 років від дня народження Василя Феофановича Седляра (1899-1938), українського художника, митця-монументаліста, графіка, художнього критика, педагога, належав до творчої групи «бойчукістів». Жертва сталінського терору. Уродженець м. Любеч.

14.04 – початок Антитерористичної операції на сході України (АТО)
17.04 – 265 років від дня народження Івана Петровича Мартоса (1754-1835), українського скульптора. Уродженець м. Ічня.

18.04 – 165 років від дня народження Миколи Федоровича Сумцова (1854-1922), українського фольклориста етнографа, літературознавця, громадського діяча. Автор досліджень про Чернігівщину.

18-22.04 – Дні заповідників і національних парків.

20.04 – День довкілля

22.04 – Всесвітній день Матері-Землі

24.04 – Міжнародний день солідарності молоді

26.04 – Міжнародний день памяті про Чорнобильську катастрофу.

28.04 – 85 років від дня народження Юлія Романовича Коцюбинського (1934-2000), літературознавця, заслуженого працівника культури, директора Чернігівського музея-заповідника ім.М.Коцюбинського.

28.04 – 290 років від дня народження Марка Федоровича Полторацького (1729-1795), українського співака, козака Сосницької сотні Чернігівського полку. Уродженець м. Сосниця.

Травень

5.05 – 190 років від дня народження Степана Даниловича Носа (1829-1901), українського етнографа. Письменника, лікаря. Уродженець с. Понори Талалаївського району.

8.05 – День памяті та примирення, присвячений жертвам Другої світової війни

9.05 – День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

19.05 – День вшанування памяті жертв політичних репресій.

Червень

14.06 – 85 років від дня народження Миколи Артемовича Малого (народ. 1934 р.), українського поета. Народився у Василевій Гуті Чернігівського району.

16.06 – 215 років від дня народження Андрія Івановича Лизогуба (1804- 1864),  землевласника,  поміщика містечка Седнева Чернігівського повіту. Нащадка козацької старшини, великого прихильника мистецтва, художника-аматора. Друга Тараса Шевченка. Народився у с. Бурківка, нині Ніжинського району Чернігівської обл.

19.06 – 185 років від дня народження Олександра Матвійовича Лазаревського (1834-1902), українського історика. Життям і діяльністю пов’язаний з Чернігівщиною.

22.06 – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

26.06 – 140 років від дня народження Якова Устимовича Рощепія (1879-1958), зброяра-винахідника, відомий своїми розробками автоматичних і самозарядних гвинтівок. Уродженець села Осовець Бобровицького району.

27.06 – 115 років від дня народження Володимира Савича Кузьмича (1904-1943), українського прозаїка. Уродженець м. Бахмач.

28.06 – День Конституції України

30.06 – 100 років від дня народження Івана Івановича Цинковського (1919-1987), українського поета. Уродженець с. Парафіївка Ічнянського району.

Липень

5.07 – 160 років від дня народження українського живописця Пилипа Антоновича Чирка (1859-1928). З 1915 року проживав у Чернігові.

12.07 – 120 років від дня народження Ірини Михайлівни Коцюбинської (1899-1977), заслуженого працівника культури України. Уродженка Чернігова.

14.07 – 65 років від дня народження Володимира Васильовича Кашки (1954-2006), українського поета, прозаїка. Уродженець с.Дубовий Гай Прилуцького району.

23.07 – 65 років від дня народження Алли Кудлай (народ. 1954 р.), народної артистки України. Уродженки с. Лосинівка Ніжинського району.

29.07 – 135 років від дня народження Павла Семеновича Наумова (1884-1942), українського живописця, графіка. Уродженець Козацького Бобровицького району.

30.07 – 80 років від дня народження Миколи Костянтиновича Холодного (1939, Ягідний хутір, с. Краснопілля, Чернігівська область, Коропський район — 2006, Остер, Козелецького району), українського поета-шістдесятника, літературознавця, публіциста, перекладача.

Серпень

4.08 – 165 років від дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької (1854-1934), першої народної артистки України. Народилася у с. Заньки Ніжинського району.

7.08 – 200 років від дня народження Пантелеймона Олександровича Куліша (1819-1897), українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора, видавця. Автора першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Народився у містечку Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Жив, працював і помер на хуторі Мотронівка на Борзнянщині.

8.08 – 90 років від дня народження Олексія Прокоповича Довгого (народ. 1929 р.), українського поета, журналіста. Уродженець с. Городище Менського району.

15.08 – 200 років від дня народження Григорія Павлович Галаґана (1819-1888), громадського діяча, українофіла, мецената, великого поміщика на Полтавщині і Чернігівщині, представника відомого старшинсько-дворянського роду Ґалаґанів. Народився в селі Сокиринці (нині Срібнянський район).

20.08 – 120 років від дня народження Олександра Ферапонтовича Саєнка (1899-1985), українського художника. Уродженець м. Борзна.

20.08 – 110 років від дня народження Омеляна Савелійовича Железняка (1909-1963), відомого художника-кераміста. Уродженця с. Грибова Рудня Ріпкинського району.

23.08 – Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму.

24.08 – День Незалежності України.

25.08 - 80 років  від дня народження Володимира Григоровича Дрозда (1939 – 2003), уродженця с. Петрушин Чернігівського р-ну,  відомого українського письменника, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, премії А. Головка, Міжнародної премії Фундації Антоновичів (США), одного з організаторів товариства «Чернігівське земляцтво».

26.08 – 105 років від дня народження Андрія Павловича Бурлаки, українського поета (1914-1950). Народився в Івангороді Бахмацького району.

27.08. 245 років від дня народження Павла Павловича Білецького-Носенка (1774-1856), українського письменника, філолога, етнографа. Родом з Прилук.

Вересень

01.09   80-ті роковини початку Другої світової війни.

8.09 – День Десни. Нове свято, започатковане торік з метою привернути увагу як державних структур так і громадськості до екологічних проблем водних об’єктів Чернігівщини.

10.09 – 125 років від дня народження Олександра Довженка (1864-1913), українського письменника, кінорежисера, кінодраматурга, художника, класика світового кінематографу. Уродженець хутора В'юнище Сосницького повіту Чернігівської губернії.

13.09 – 185 років від дня народження Анатолія Патрикійовича Свидницького (1834-1871), українського письменника і фольклориста. Жив і працював у Козельці і Чернігові.

15.09 – 215 років від дня народження Михайла Олександровича Максимовича (1804-1873), українського природознавця,філософа, історика. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії.

17.09 - 155 років від дня народження Михайло Михайлович Коцюбинського (1864-1913) – класика української літератури, громадського діяча, голову «Просвіти» в Чернігові. Життям і діяльністю пов'язаний з Чернігівщиною.

20.09 – 55 років від дня народження Сергія Вікторовича Дзюби, письменника, журналіста, редактора, видавця, перекладача, громадського діяча, науковця, Президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, Президента ГО «Чернігівський інтелектуальний центр». З 1989 року проживає у Чернігові.

21.09 – День визволення Чернігівщини від фашистських загарбників

21.09 – День Чернігова

21.09 - 125 років тому в смт. Седнів Чернігівського району народився Дмитро Андрійович Балика (1894-1971), український та російський бібліотекознавець і бібліограф. У 1912 р. закінчив Чернігівське реальне училище.

22.09- День партизанської слави України

23.09 – 80 років від дня народження В’ячеслава Михайловича Мальця (народ. 1939 р.), українського письменника. Уродженець с. Тупичев Городнянського району.

24.09 – 180 років від дня народження Григорія Олександровича Милорадовича (1839-1905), українського громадського діяча, історика і генеалога. Уродженець м.Чернігова.

Жовтень

2.10 – 140 років від дня народження Михайла Якимовича Козика (1879-1947), українського художника, уродженця Семенівки.

14.10 – День Захисника України. День українського козацтва.

29.10 – 95 років від дня народження Анатолія Никифоровича Шкурка (народ. 1924 р.), майстра станкового живопису,  заслуженого художника України, лауреата обласної премії ім. М. Коцюбинського. Уродженець с. Смолин Чернігівського району.

30.10 – 155 років від дня народження Віталія Гавриловича Боровика (1864-1938), українського поета, перекладача. Уродженець м. Ніжин.

Листопад

9.11 – День української писемності та мови

11.11 – 95 років від дня народження Ганни Георгіївни Ігнатенко (1924-2008), літературознавця і прозаїка, родом з м. Прилуки.

16.11 – 120 років від дня народження Мишші Сеспеля (справжнє імя Михайло Кузьмич Кузьмин, 1899-1922), чуваського поета. Жив і працював в м.Остер.

17.11 – 100 років від дня народження Анатолія Павловича Дрофаня (1919-1988), українського письменника. Уроджець м. Ічня.

21.11 – День Гідності та Свободи

23.11 – День пам’яті жертв Голодоморів

26.11 – 125 років від дня народження Миколи Неоновича Петровського (1894-1951), українського історика. Уродженець с. Кудрівці Сосницького району.

27.11 – 140 років від дня народження Григорія Абрамовича Чупринки (1879-1921), українського поета, борця за самостійність України. Народився в с. Гоголевому Остерського повіту Чернігівської губернії.


Грудень

5.12 – 80 років від дня народження Петра Івановича Пиниці (1939-1999), українського поета. Уродженець м. Городня.

6.12 – День Збройних сил України.

22.12 – 125 років від дня народження Олександра Микитовича Ведмицького (1894-1961), українського поета. Уродженець м. Прилуки.

22.12 – 275 років від дня народження Данила Самійловича Самойловича (справжнє прізвище Сушковський, 1744-1805), українського лікаря, засновника епідеміології, фундатора першого в Україні наукового медичного товариства. Уродженець с. Янівка (тепер с. Іванівка Чернігівського району).

28.12 – 100 років від дня народження Михайла Івановича Ігнатенка (1919-2004), українського поета, викладав у Чернігівькому пед. ін.-ті

Загальні дати

1068 р. – заснування печерського монастиря у Чернігові антонієм Печерським, уродженцем Любеча.

1024 р.  – перша літописна згадка про чернігівського князя.

1149 р. – у літописі згадується Сновська тисяча удільного сновського князя Ізяслава Давидовича. Центр тисячі – Сновськ (нинішній Седнів)

1234 р. – київський князь Володимир Рюрикович і Данило Галицький взяли Сновськ (нинішній Седнів) та сплюндрували навколишні села

1659 р. - розгром московської армії об’єднаним козацько-татарським військом Івана Виговського під Конотопом.

1669 р. – Батурин став резиденцією Лівобережної України.

1674 р. – заснування Новгород-Сіверської друкарні Лазарем Барановичем. 1679 р. – переведення друкарні з Новгород –Сіверського до Чернігова.

1834 р. - закладання І.Скоропадським Тростянецького дендропарку.

1864 р. - затверджено Положення про губернські  і повітові земські установи (постійно діючі органи місцевого самоврядування).

1874-1878, 1886 рр. – Боярченко Степан Трохимович проводить археологічні дослідження седнівських курганів

1874-1908 рр. – Шестовицькі кургани привертають увагу дослідників

1919 р. – І губернський зїзд профспілок у Чернігові.

1924 р. - 95 років тому - відбулася Перша Чернігівська губернська краєзнавча конференція за ініціативою Чернігівського інституту краєзнавства.

Більше інформації про життя і творчий шлях видатних особистостей – уродженців Чернігівщини, історію краю з найдавніших часів до сучасності містять фонди Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Т.Шевченка, 63).