пʼятниця, 26 квітня 2019 р.

БІЛЬ ЧОРНОБИЛЯ ОЧИМА ПИСЬМЕННИКІВ: ДО РОКОВИН ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ЛИХА





Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно моєму народу болить!...
Борис Олійник

Чорнобиль… Це слово стало символом горя і страждань, покинутих домівок, здичавілих тварин… і  назавжди увійшло в історію людства, як місто, що дало назву одній з найстрашніших техногенно-екологічних катастроф.

Понад тридцять років тому у невеличкому районному центрі Чорнобиль вирувало життя. У весняні та літні місяці тут було надзвичайно багато відпочиваючих, зокрема киян, адже містечко знаходиться лише в 130 км від Києва.  Чорнобиль в ці пори року був надзвичайно гарним: навколо усе розцвітало і місто потопало у зелені, повітря було цілющим, а землі – родючими. У місцевих лісах було багато грибів та ягід. Здавалося, красу цього куточка поліської землі ніщо не затьмарить.

У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочато будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік вже працювало чотири енергоблоки із запланованих шести.

Невдовзі, за кілька кілометрів від атомної станції виникло місто. Його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводної річки. Місто швидко розбудовувалося і вважалося молодим та перспективним.


Населення Прип'яті на 1986 рік становило 49 400 осіб, а в подальшому його чисельність повинна була досягти 75 000 осіб. Особливістю цього міста було те, що основною частиною жителів, які проживали і працювали тут, зокрема на ЧАЕС, була молодь. Серед них - близько 15 406 дітей, а також 7176 школярів і 16562 жінки.
Населення Прип'яті до аварії відрізнялося не тільки чисельністю і щорічним приростом, але й інтернаціональністю, адже це невелике місто вже тоді населяли громадяни близько двадцяти п'яти різних національностей.


Трагедія, що трапилася на ЧАЕС в 1986 році, не тільки зупинила розвиток міста, а й назавжди змінила долі тисяч людей – його мешканців. Рівень забруднення і поширення радіоактивного пилу на станції та прилеглих територіях зріс настільки, що життя людей на цій території стало неможливим. Найвищий рівень забрудненості спостерігався у 30 кілометровій зоні, яку згодом визначать як Зону відчуження і обов’язкового відселення.


Тоді відбулося вимушене масове переселення жителів Прип’яті і навколишніх сіл з рідних місць. Люди виїжджали з надією на повернення. Велика частина населення Прип'яті була переселена в нове місто-супутник - Славутич, побудований для переселенців із забрудненої території.


Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної станції сколихнули увесь світ. В результаті аварії стався величезний викид ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслися на великі відстані. Змертвіло багато водойм, непридатною для вживання стала в них вода. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України, радіоактивний дощ розлетівся на пів світу, зачепивши територію Білорусі і Росії. На ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії, за підрахунками 1989 року, витрачено 8,5 мільярдів карбованців, тоді як усі АЕС у Радянському Союзі, до складу якого входила Україна, за роки своєї роботи дали прибуток – 25 мільярдів.

Нині на забруднених територіях проживає понад 2,5 мільйонів осіб, з них вісімсот тисяч дітей. Крім променевої хвороби, яка стала не рідкістю, для тих, хто отримав величезну дозу опромінення, людей підстерігають і інші захворювання, зокрема збільшилася кількість психічних і онкологічних захворювань. Близько 2 мільйонів людей постраждали в наслідок трагедії «мирного атому». Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС. Вже минуло понад тридцять років з часу тієї жахливої катастрофи, а з її наслідками досі бореться увесь світ.

А де тепер не зона на землі?
І де межа між Зоною й не зоною?!
Ліна Костенко

 І ми всі усвідомлюємо, що Чорнобильська трагедія не має минулого часу.

Вже більше 10 років на Чорнобильській АЕС реалізується інтернаціональний проект «Укриття-2» загальною вартістю 2,5 млрд доларів. Проект передбачає установку нової ізоляційної споруди над зруйнованим в результаті аварії 4-м енергоблоком ЧАЕС.

26 квітня 2019 року виповнюється 33 роки від дня катастрофи на Чорнобильській АЕС.

За три десятиліття зросло нове покоління молодих людей, яке взагалі мало що знає про страшний вибух на атомній станції. Щоб цей сумний урок для людства не повторився знову, фахівці вважають, що «необхідно виховувати дітей у дусі відповідальності за загрозливі технології та розвивати в молоді екологічну свідомість». Відтворення Чорнобильської трагедії засобами культурі сприятиме збереженню пам’яті про Чорнобильську трагедію і  її наслідки та сприятиме формуванню відповідальності до стану довкілля.

Нині на тему Чорнобиля створено десятки художніх і документальних фільмів та книжок, згадки про трагедію мирного атому звучать у піснях українських і зарубіжних музикантів, існує, навіть, кілька відеоігор.

Усім зацікавленим  осмисленням Чорнобильської трагедії засобами художнього слова пропонуємо видання, які її висвітлюють та запрошуємо вас скористатися  фондами Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).

Аккерман Г. Пройти крізь Чорнобиль /Галя Аккерман; пер. з фр. П.Таращука. – К. : Либідь, 2018. – 168 с. : іл.

Книжка Г.Аккерман – це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Видання складається з трьох розділів: розповідь про місто-привид Прип’ять, маловідомий Чорнобиль-2 – радіолокаційну станцію «Дуга»; розмови про експедицію та її учасників, роздуми про історію та пам’ять, портрети людей зони; філософський вимір викривленного часу Чорнобиля. Цінність видання у тому, що, попри складність тематики, воно дуже особистісне і сприймається напрочуд легко.







Алексієвич С. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього / С.Алексієвич. - К: ТОВ"Видавничий дім Комора", 2016. – 285 с.

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман, який вийшов 1997 року, створено на основі інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії. Вперше українською мовою роман Світлани Алексієвич вийшов 1998 року в перекладі Оксани Забужко.

Армазова-Калина Л. Весілля в обіймах смерті (Чорнобильська симфонія) : Повість / Л.Армазова-Калина. – Чернігів : Десна Поліграф, 2011. – 156 с.

Васильчук В.Б. Чорнобильські поневіряння Бучі : оповідання / В.Б.Васильчук // Гарт. – 2013. – 25 квіт. – С.20. – Продовж. в наступ. номері.

Галковська Н. Героям Чорнобиля Слава : вірш / Н.Галковська // Деснянська правда. – 2016. – 28 квіт. – С.6.

Гуцало Є. Діти Чорнобиля / Є.Гуцало; Худож. оформ. Т.Семенової. – К. : Соняшник, 1995. – 104 с. : іл.


Трагедія Чорнобиля – основний зміст цієї книжки. Україна після атомної катастрофи 1986 року стала скорботною чорнобильською матір’ю для українського народу, і весь світ живої природи став її невинною жертвою. Книга Є.Гуцала «Діти Чорнобиля» - це правдиві розповіді про трагічне буття юних героїв – уже після аварії. (Ю.Сердюк).








Драч І. Рядки, обпалені Чорнобилем... / І.Драч : Вірші // Культура і життя. - 2014. - 25 квіт. - С.13.

Драч І. Чорнобильська мадонна : поема / І.Драч // Драч І.Храм Сонця : поезії / І.Драч. – У. : Радянський письменник. – С.11-66.

«Чорнобильська Мадонна» - це соціально-філософська поема Івана Драча, у якій автор розкриває проблему трагедії на Чорнобильській АЕС.











Камиш М. Прогулянка в Зону (Оформляндія) / М.Камиш. – К. : Нора-Друк, 2016. – 128 с. : іл.

Письменник народився у сім’ї ліквідатора Чорнобильської аварії. Його дебютний роман  Прогулянка в Зону (Оформляндія) про чорнобильське сталкерство названий літературними оглядачами найкращим літературним дебютом року. Автор зображає власний досвід нелегальних походів до Зони, де провів більше 200 днів та по якій пройшов понад 7 тисяч кілометрів.










Камиш М. Чормет / Маркіян Камиш : повість. – К. : Нора-Друк, 2017. – 160 с.

«Чормет» - повість про людей, які живуть біля кордону Зони відчуження і збирають металобрухт. Про суворих і п’яних чоловіків з металевими зубами і монохромними тату на руках, які здають в брухт-прийомки авіабомби вермахту в мішках та поцуплені в сусідів металеві огорожі, аби обміняти їх на денатурат. Це історія про людей, які мріють здати на метал все навколо них, навіть ядро Землі.







Костенко Л. Весна в Чорнобилі, весна : поезія / Л.Костенко // Позакласний час. – 2010. - №3. – С.124.

Мельник Н. Рідні береги : поезії та оповідання / Н.Мельник. – К. : Хрещатик, 1994. – 43 с.

Вірші і оповідання про Чорнобиль.

Мужність і біль Чорнобиля: повість-хроніка: поеми, вірші / худож.-оформ.: О. Є. Кононова – К.: Молодь, 1988.– 144 с.

До збірника входить повість А. Трегубова «Приборкувачі вогню» , вірші Д. Павличка, Б. Олійника, І. Драча та інших присвячені тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.











Петруччі М. Важка вода : вибрані поезії про Чорнобиль / М.Петруччі // Всесвіт. – 2011. - №3/4. – С.5-19.


Яворівський В.О. Марія з полином наприкінці століття : роман / Володимир Яворівський; худож.-оформлювач Л.П.Вировець. – Харків : Фоліо, 2016. – 203 с.

У романі В.Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» трагедія чорнобильської катастрофи розвивається через долю родини Мироновичів, батьківська оселя якої знаходиться у селі Городища, розташованого всього за двадцять кілометрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців.

четвер, 11 квітня 2019 р.

ІСТОРІЇ З ПРИСМАКОМ ПОПЕЛУ: ДО ДНЯ ПОЧАТКУ АТО




"Війна триватиме, доки таких, як Ходок і Манекен, не буде знищено. До повного звільнення України від кровожерливих найманців і сепаратистів! Бандерас твердо знав, що швидко повернеться в АТО. Він повернеться, щоб захищати інші села і людей, із якими навіть незнайомий. Бо Україна єдина! Це його рідна земля, яку потрібно захищати навіть ціною власного життя" 
С.Дзюба, А.Кірсанов "Позивний "Бандерас"


Сергій Дзюба, український письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач, громадський діяч, науковець, заступник головного редактора Чернігівської обласної газети «Деснянська правда», президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України. Артемій Кірсанов - український театральний діяч та сценарист.

Дзюба С. Позивний «Бандерас» : військовий детектив / С.Дзюба, А.Кірсанов. – Х. : Вид-во «Ранок» : Фабула, 2018. – 240 с.

 «Позивний «Бандерас» - справжній військовий бойовик, чи не найперший в Україні, заснований на реальних подіях. У зоні АТО у вересні 2014 року за «наводкою» диверсанта скоєно теракт – сепаратисти знищили маршрутку, загинуло дванадцятеро дорослих і дитина. Стає відомо, що інформатор ворога – службовець української армії, водночас шляхом радіоперехоплення з’ясовується, що в цьому районі чекають на прибуття полковника російського ГРУ. Розпочинається операція зі знешкодження диверсанта, здійснення якої доручають групі контрозвідників на чолі з капітаном Антоном Саєнком…

На основі твору Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова знято військову кінодраму, міжнародна прем’єра якої відбулася в Торонто.

Книгу присвячено захисникам України та волонтерам, які підтримують українську армію.

Сергій Жадан - український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст. Його літературні твори відзначені багатьма національними та міжнародними нагородами. Жадан активно долучається до організації фестивалів та інших культурних подій, є учасником мультимедійних мистецьких процесів.
Жадан С.  Інтернат : роман / Сергій Вікторович Жадан. - Чернівці : Мерідіан Черновіц, 2017. - 334, [1] с.
Ідея написати роман про події цієї війни виникла влітку 2014 року.
Події роману розгортаються на Донбасі у січні 2015 року.  Сюжет вигаданий, проте за основу взято Дебальцівську операцію, коли українська армія виходила з Дебальцевого. Автор розповідає про 3 дні з життя вчителя української мови Паші, котрому треба терміново забрати племінника з інтернату додому. Щоправда, між домом і інтернатом - фронт: обстріли, поранені, пожежі, руїни… За весь шлях йому доведеться немало побачити, почути, відчути. Йому доведеться дати відповідь самому собі – на чиїй він стороні.

Борис Жолдак -  відомого українського письменника, драматурга та кіносценариста. Автор численних прозових творів і лауреат літературних премій.
 
Жолдак Б.О. Укри : бойова проза : [кіноповість] / Богдан Жолдак. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015. - 220 с. - (Сучасна проза).

Нова книжка українського сценариста, драматурга та письменника Богдана Жолдака, написана, за визначенням автора, в жанрі кіноповісті, розповідає про АТО на сході України. Текст складається з новел, об’єднаних в єдиний цілісний твір кількома спільними героями та загальною темою. Герої книжки винахідливі, креативні та везучі: їм вдається втекти з полону, переодягненими потрапити в стан ворога та захопити полоненого чи рогаткою вдало воювати з авіацією. Вороги ж навпаки переважно виявляються недалекими. Основним завданням цієї художньої «бойової прози» бачиться бажання автора сформувати загальну картину, що дає уявлення про перебіг сучасної війни на сході України, особливості роботи бійців АТО, їхні стосунки з волонтерами та місцевим населенням і змалювати українських героїв позитивними, хоча й дещо міфологізованими.

Владислав  Івченко - український письменник, журналіст. Лаурет конкурсу «Коронація слова».
Івченко В. 2014. Частина І. – Київ : Темпора, 215. – 416 с.

Роман «2014» став переможцем премії «Літакцент року-2015» у номінації «Проза». Цей роман про рік, який усе змінив. Про рік, який розпочався ще восени 2013-го, з виходів на майдани, і продовжився війною. Як люди реагують на історію? Як вона їх змінює – і як вони творять її, змінюючись при цьому? Ціла галерея різноманітних доль і персонажів допомагає подивитися на клячів рік концентровано і всебічно – не з погляду абстрактного суспільства, а з поглядів конкретних його представників. Від перших ночей на Майдані – до війни, що досі триває.

Євген Положій – український письменник, журналіст, мандрівник. Вищу освіту отримав у Сумському педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка. Автор 6 романів. Найвідоміші з них «Дячечко на ім’я Бог”, «По той бік Пагорба», «Ілловайськ». Працює головним редактором сумської суспільно-політичної газети «Панорама».
Положій Є.В. Іловайськ: розповіді про справжніх людей : [літ.-худож. вид.] / Є. В. Положій ; худож. оформ. В. А. Боднара. - Харків : Фоліо, 2016. - 380 с. - (Історична правда). - Глосарій: с. 377.

Книжка журналіста та письменника Євгена Положія «Іловайськ» не є документальною, це художній роман, що ґрунтується на реальних фактах. У ньому органічно співіснують як справжні, так і вигадані персонажі, які мають реальних прототипів. Текст є спробою реалістично та без прикрас описати події, що відбулися в Іловайську в серпні-вересні 2014.

Збираючи матеріал для книги, автор вивчав різні джерела та шукав людей, що вижили в «Іловайському котлі». Йому вдалося поспілкуватися з десятками осіб, серед яких були бійці підрозділів «Донбас», «Дніпро-1», «Херсон», «Миротворець», 17-ої танкової, 51-ї, 92-ї та 93-ї бригад, 39-го, 40-го та 42-го територіальних батальйонів, Сумського прикордонного загону. Розповіді та досвід частини респондентів були охудожнені та узагальнені і лягли в основу роману.

Попри те, що в книзі є кілька персонажів, що згадуються в різних розповідях, головним героєм роману є сама трагедія. Попри цинізм війни та жахливі події, книжка нагадує й про людяність з точки зору моралі, яка не залежить від політичних переконань. «Іловайськ» є художньою спробою переосмислення трагедії та не дає відповіді про причини того, що сталося, а спонукає читача до власних роздумів та висновків. В передмові читаємо: «в романі немає – та й не може бути – прямої відповіді на запитання, хто винен у цій трагедії. Шукати таку відповідь мусять військова прокуратура, слідча комісія Верховної Ради та історики-документалісти».

Роман, публікація якого приурочена до річниці трагедії відомої під назвою «Іловайський котел», орієнтований як на учасників подій так і на читачів, які б хотіли докладніше дізнатися про ті події, а також вшановує пам’ять всіх, хто загинув, захищаючи нашу землю.

Положій Є. П’ять секунд, п’ять днів : роман. – К. : Нора-Друк, 2016. – 176 с. – серія «Читацький клуб».
Новий роман Євгенія Положія  побудований на реальних історіях, розказаних захисниками України з  БТО «Кривбас», БТО «Херсон», 51-ї бригади.
Головний герой, який все життя – у Вільних профспілках, на обох Майданах – бореться за справедливість, зрештою, коли починається війна, йде на фронт і там потрапляє в «Іловайський котел». Тяжко поранений, у складі групи з тринадцяти бійців, намагається вижити в безнадійній ситуації. Після піврічного лікування, восьми операцій, емоційно виснажений, він приймає рішення, що вже зробив свою справу і прийшов час відпочити. Але коли старий товариш – народний герой, той, хто разом з ним пліч-о-пліч боровся за правду, тепер силою і страхом створює в рідному місті свою бізнес-імперію, стає очевидним: якщо не борешся зі злом, опиняєшся на темному боці. Тож боротьба триває…

Світлана Талан - українська письменниця, авторка романів в жанрі «реальних історій», яка версією журналу «Фокус» входить до трійки найпопулярніших письменників України. З п’ятнадцяти років почала працювати позаштатним кореспондентом районної газети. Закінчила Глухівський педагогічний інститут і багато років віддала роботі з дітьми: працювала вихователем у дитсадку, потім - вчителем початкових класів. Авторка численних прозових творів і лауреат літературних премій, зокрема конкурсу «Коронація слова».
Наразі мешкає у м. Сєвєродонецьк  Луганської області.

Талан  С. Оголений нерв : роман / С. В. Талан . - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 544 с.
Талан С. Повернутися дощем : роман / Світлана Талан. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 448 с.

Роман «Оголений нерв» і  його довгоочікуване продовження «Повернутися дощем»  ґрунтуються на реальних подіях, які відбувалися на сході України в 2014 році. Поштовхом до написання твору стала окупація міста Сєвєродонецьк, де письменниця проживала та свідком якої була. Переживши її, Світлана Талан завершила свій роман «Оголений нерв», який розпочала писати в окупованому місті.

Події в романі розвиваються навколо звичайної сім’ї.  історія Насті Бидлоти, війна. Війна увірвалася у  мирне життя Насті Бидлоти, жінки й матері, і назавжди змінила його: роз’єднала родину, зробила рідних людей  непримиренними ворогами, посварила з друзями. Її син, запальний прихильник Майдану і патріот України, боротиметься із сепаратистами, а дочка - вступить до ополчення... Так само розійдуться й шляхи друзів Геннадія, нерозлучних змалечку хлопців. Яку громадську позицію обере головна  героїня? Що її чекатиме попереду?

Події, згадані в романах Світлани Талан, що відбуваються на сході України, постають в уяві такими реальними, ніби пересічний читач стає їх очевидцем. А бачення письменниці, яка пережила окупацію, її сприйняття є особливо важливим.

Дізнатися більше про події теперішньої війни на сході України, як з документальної літератури, так і з художніх творів, запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Т.Шевченка, 63.)